Новації законодавства в частині посилення контролю за виконанням судових рішень

19 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX (далі – Закон № 4094-IX), яким змінено процедуру судового контролю за виконанням рішень у господарському, цивільному й адміністративному судочинстві, та фокус уваги сконцентровано на підвищенні ефективності виконання судових рішень шляхом забезпечення захисту прав стягувачів та посилення відповідальності боржників. Ключовими новаціями законодавчих змін стали норми з впровадження інституту звітності боржників про виконання судових рішень; розширення можливостей для стягувачів в отриманні належного виконання рішення суду шляхом зміни способу і порядку виконання рішення суду; оптимізації судового процесу шляхом встановлення чіткого порядку подання та розгляду скарг на дії виконавців, включаючи вимоги до змісту скарги та строків її розгляду.
Детальніше зупинимось на найбільш суттєвих змінах, яких набув процесуальний закон у розрізі регулювання питання виконання судових рішень.

Так, Господарський процесуальний кодекс України (далі – ГПК України), Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК України) та Кодекс адміністративного судочинства України (далі – КАС України) доповнено новими нормами, які регулюють обов’язок боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, визначають порядок розгляду такого звіту, повноваження суду за наслідками його розгляду (ст.ст. 345-1 – 345-4 ГПК України, ст.ст. 453-1 – 453-4 ЦПК України, ст.ст. 382 – 382-3 КАС України).
Внесеними змінами, зокрема, унормовано, що суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов’язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення:
у господарському судочинстві у спорах про захист ділової репутації; що виникають із відносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; в інших спорах немайнового характеру (ст. 345-1 ГПК України);
у цивільному судочинстві у спорах, що виникають із трудових, сімейних правовідносин; щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення; а також заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду; щодо відшкодування моральної шкоди; щодо захисту прав споживачів; щодо захисту честі, гідності та ділової репутації; в інших спорах немайнового характеру (ст. 453-1 ЦПК України).
Якщо ж боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб’єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов’язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору (ст. 345-1 ГПК України, 453-1 ЦПК України).

В адміністративному судочинстві суд, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб’єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення (ст. 382 КАС України).

Новими нормами кодексів встановлено, що на наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд застосовує до боржника (керівника боржника) захід процесуального примусу у виді штрафу, а також додатково може встановити новий строк для подання звіту або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу за правилами ст. 135 ГПК України, ст. 148 ЦПК України, ст. 382-3 КАС України.

Також, ще однією суттєвою новацію змін, внесених Законом № 4094-IX, є встановлена можливість зміни способу і порядку виконання судового рішення у разі відмови у прийнятті звіту боржника про виконання судового рішення.
Крім того, передбачені й ефективні можливості для стягувача в отриманні належного виконання судового рішення завдяки новітнім положенням про те, що у разі невиконання боржником рішення суду про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися (ст.331 ГПК України, ст.435 ЦПК України).
КАС України також доповнено подібною нормою (абз. 2 ч. 3 ст. 378), але з уточненням переліку категорій рішень, а саме: «Невиконання суб’єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб’єкта владних повноважень відповідних виплат».

Законом № 4094-IX врегульовані й окремі процедурні питання, що стосуються виконання судових рішень.
Зокрема, унормовано - якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв’язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяв:
про виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі виконавчого документа, чи визнання його таким, що не підлягає виконанню,
відстрочення або розстрочення виконання судового рішення,
зміну способу та порядку виконання судового рішення,
а також скарги на дії виконавця, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження (ст. ст. 328, 331, 340 ГПК України, ст. ст. 432, 435, 448 ЦПК України, ст. ст. 374, 378 КАС України). Також, встановлені чіткі вимоги до оформлення скарги на дії/бездіяльність виконавців, строків розгляду таких скарг, уточнено повноваження суду у разі задоволення скарги (ст. ст. 340, 342, 343 ГПК України, ст. ст. 448, 450, 451 ЦПК України, ст. 287 КАС України).