Про особливості виконання рішень в умовах воєнного стану

З 06 травня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11 квітня 2023 року № 3048-IX, яким внесені зміни до окремих положень Законів України «Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Метою прийняття Закону стала необхідність врегулювання окремих питань організації роботи приватних виконавців під час дії воєнного стану та безпосередньо діяльності з примусового виконання рішень в контексті забезпечення законних інтересів юридичних осіб, конституційних прав і свобод людини та громадянина, досягнення справедливого балансу інтересів сторін виконавчого провадження в складних умовах сьогодення.

Ключовими новаціями змін до Закону України «Про виконавче провадження» стало врегулювання питань, пов’язаних з можливістю здійснення фізичними особами та самозайнятими особами (які використовують найману працю фізичних осіб), які є боржниками у виконавчому провадженні, видаткових операцій з арештованих рахунків, та тимчасових заборон на вжиття окремих заходів примусового виконання рішень.

Зокрема, внесеними змінами унормовано, що на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–IX, фізичні особи – боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року (наразі це 13 400,00 грн.), а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у встановленому порядку.
Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється. Якщо арешт був накладений на кошти, що розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи – боржника в одному або у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи – боржника в одному банку.
Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа – боржник має звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, який наклав арешт на кошти такої фізичної особи – боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа – боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа – боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи – боржника має винести постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи – боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:
надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);
перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи – боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи – боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.
При цьому, законодавець передбачив, що зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи – боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на встановлену Законом суму коштів.

Норми Закону щодо можливості здійснення видаткових опреацій з арештованих рахунків доповнено новим суб’єктом - самозайнятими особами (які використовують найману працю фізичних осіб), та визначено, що такі особи можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків в розмірі та порядку, передбаченому для юридичних осіб, а саме - виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи – боржника, самозайняту особу відповідно.

Змін набули й окремі норми, якими встановлено заборону вчинення певних виконавчих дій.

Так, в частині вже діючої заборони на примусове виконання виконавчих написів нотаріусів, норму Закону скореговано, та за її новою редакцією наразі забороняється відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.

Уточнення набула й норма Закону щодо заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких саме ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).